Світ на порозі Великої депресії? 10 зловісних факторів Нуріеля Рубіні

big_news_375842_id48345

Світ на порозі Великої депресії? 10 зловісних факторів Нуріеля Рубіні

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Комментариев нет 360 просмотров

Підготуватися до пандемії, на жаль, неможливо, тому вона завжди приходить невчасно і несподівано. Нинішня ситуація ускладнюється ще й тим, що світ вже давно перебуває в трясовині фінансових, політичних, соціально-економічних та екологічних ризиків й з кожним роком занурюється в неї все глибше й глибше. На тлі коронавірусної інфекції проблеми стають більш очевидними, а причини їх виникнення проглядаються все чіткіше.

Нуріель Рубіні, один з найвпливовіших в світі експертів в сфері глобальних фінансів, що передбачив кризу 2008—2011 років, тепер передрікає серйозніший, ніж черговий економічний спад, хід розвитку подій в світовій економіці – Велику депресію. Дуже хочеться, щоб на цей раз авторитетний аналітик помилився, але в той же час неможливо заперечувати, що всі представлені ним ризики досить переконливі. Можливо їх візьмуть до уваги політики, але, якщо вірити прогнозу, необхідно повністю переосмислити багато речей.

1

ТОП-10 загроз для світової економіки

Нуріель Рубіні зазначає, що навіть після виходу зі світової кризи 2008—2011, економіка була наповнена ризиками та дисбалансами. Однак уряди не поспішали займатися усуненням виявлених під час фінансового краху структурних проблем. Вони весь час відкладали ключові рішення, посилюючи наявні й провокуючи нові негативні ризики.

Сьогодні, під час коронакризи, загрози загострились. Якщо в цьому році і відбудеться U-подібне відновлення економічних показників, воно буде короткочасним. Потім, вважає Рубіні, економіка практично не буде відновлюватися і на найближче десятиліття замре в фазі L. На думку експерта економічна депресія може наступити внаслідок 10-ти небезпечних трендів.

2

1. Дефіцит бюджетів

Перший ризик полягає в гострому дефіциті бюджетів багатьох країн, який ще більше посилився під впливом пандемії. У боротьбі з коронавірусом уряди змушені виділяти величезні кошти на лікування та захист громадян, розробку вакцин та усунення наслідків COVID-19. Ситуація ускладнюється ще й тим, що заходи, які вимагають колосальних фінансових вливань, проводяться на тлі високих, а часом непосильних державних боргів.

Зниження доходів та банкрутства компаній призведуть до зменшення надходження до бюджетів коштів від податків, а відновлення економіки буде більш важким, ніж після рецесії десятирічної давнини, – прогнозує американський фахівець.

2. Зростання прихованих боргів в системах страхування та охорони здоров'я

Другою загрозою є демографічна ситуація в багатьох розвинених країнах, яка виступає в ролі бомби уповільненої дії. Коронавірусна пандемія дала зрозуміти, що системи охорони здоров’я вимагають набагато більше коштів з бюджету, ніж отримують зараз. А оскільки більшість передових держав є «старіючими» товариствами, повне фінансування необхідних заходів сприятиме підвищенню прихованих боргів системам страхування та охорони здоров'я, котрі недоотримують з казни грошей.

3. Дефляція

Дефляція – процес протилежний інфляції, але для економіки не менше, а іноді й більш згубний. Зростання реальної вартості грошей та зниження попиту на товари та послуги призводить до суттєвого зменшення прибутку підприємств, згортання програм розвитку, безробіття, припинення кредитування і недовіри населення банкам.

Коронакриза не тільки породила глибоку рецесію, а й призвела до виникнення великої кількості невикористаного обладнання, виробничих потужностей, людських та сировинних ресурсів. Нинішні ціни на нафту і зростання безробіття – тому яскраве підтвердження. На думку Рубіні сьогодні як ніколи висока ймовірність дефляції боргів, що підвищує ризик неплатоспроможності.

3

4. Зниження вартості валюти

Четвертий ризик безпосередньо пов'язаний з попереднім, оскільки центробанки будуть всіляко боротися з дефляцією та спробують перешкодити різкому зростанню процентних ставок, внаслідок лавиноподібного підвищення держборгу. Банківським структурам доведеться вдаватися до нетрадиційної монетарної політики, що призведе до серйозних наслідків.

Щоб запобігти дефляції, уряди спробують монетизувати дефіцит, але ця штучна міра дасть лише короткостроковий ефект. Внаслідок прискорення деглобалізації та повернення країн до політики протекціонізму ринок буде постійно створювати нові негативні шоки, що в кінцевому рахунку призведе до стагфляції (стагнації + інфляції).

5. Прискорення темпів автоматизації

Нуріель Рубіні прогнозує, що радикальні цифрові зміни в економіці стануть п'ятим фактором, який наблизить Велику депресію. Щоб запобігти безробіттю, компанії розвинених держав повертатимуть виробництва з країн з низькими витратами на батьківщину, де витрати вище. Однак економічна ситуація змусить робити ставку на автоматизацію праці, що призведе до зниження зарплат. Цей тренд в свою чергу сприятиме розпаленню популізму, ксенофобії та націоналізму.

6. Деглобалізація

Пандемія, що вже очевидно, прискорить процес розриву торгово-економічних зв'язків між США та Китаєм. Для захисту власних компаній і працівників від перебоїв в глобальній ринковій економіці багато країн вдадуться до посилення протекціоністських заходів.

По завершенні коронавірусної пандемії у всьому світі будуть встановлені жорсткі рамки на переміщення товарів, послуг, капіталу, робочої сили, техніки, інформації і технологій. Така тенденція простежується вже зараз у фармацевтичній сфері, а також галузях виробництва обладнання й продуктів харчування. Відповідь урядів на кризу – обмеження експорту товарів в цих областях й прийняття протекціоністських заходів.

7. Підйом популізму

На тлі кризи демократія піддасться серйозній критиці, а політичні лідери-популісти будуть «підливати масла у вогонь». Їм завжди на руку спади економіки, зростання безробіття та класової нерівності, тому в умовах економічної депресії дуже вигідно оголосити винуватцями іноземців. Популістська риторика знайде відгук в серцях та думках переважно середнього класу, особливо що стосується пропозицій обмежити міграцію і зовнішню торгівлю.

8. Конфлікти між США і Китаєм

Восьмий фактор, який проходить «червоною ниткою» по більшості ризиків, про які йшлося вище, – геостратегічне протистояння між Америкою та Китаєм. Адміністрація Дональда Трампа докладе максимум зусиль, щоб звалити всю провину за пандемію COVID-19 на КНР (і ми вже це спостерігаємо). Уряд Сі Цзіньпіна в свою чергу буде гучно заявляти, що Штати влаштовують змову, щоб перешкодити зростанню економіки Китаю. Напруга в американо-китайських відносинах на думку Рубіні буде наростати.

4

9. Холодна війна

Відсутність дипломатичного консенсусу призведе до виникнення умов для холодної війни, в якій Сполученим Штатам буде протистояти не тільки Китай, але й Росія, Іран та Північна Корея. Наближення президентських виборів в США лише посилять загострення відносин, тому з'являться передумови до проведення таємних кібероперацій, що в свою чергу може призвести до військових сутичок. А оскільки технології відіграють ключову роль в боротьбі за контроль багатьох галузей, приватний сектор США буде активно інтегруватися в виробничу сферу національної безпеки.

10. Погіршення екології

Десятим та останнім ризиком є ​​екологічні зміни, які можуть затьмарити всі інші загрози. Регулярні епідемії, як то ВІЛ в кінці 1980-х, SARS та грип H1N1 в першій декаді 2000-х, MERS в 2011-му, Ебола в 2014—2016-х й нарешті COVID-19 в 2020-му сталися багато в чому в результаті зміни клімату, який за своєю суттю є похідною діяльності людини.

Забруднення навколишнього середовища, зловживання природними ресурсами і системами на тлі низьких санітарно-медичних стандартів, а також сильні взаємні зв'язки глобалізованого світу призведуть до зростання кількості пандемій й збільшення ступеню тяжкості захворювань. Витрати на боротьбу з епідеміями будуть постійно зростати, що негативно відіб'ється на економіці.

5

А що потім?..

10 ризиків, про які говорить Нуріель Рубіні, спостерігалися задовго до коронавірусної пандемії, а зараз вони здатні відправити світову економіку в «десятиліття відчаю». І лише до 2030-х років (якщо у владі будуть більш компетентні політики) можливо вдасться мінімізувати ризики, запобігти окремим загрозам та реанімувати економіку, запорукою зростання якої повинні бути співпраця й стабільність.

Немає сенсу сперечатися, що економічна ситуація в країні сильно впливає на життя її громадян. Але й принижувати власні можливості також не слід, адже найчастіше здатність людини нормально пройти кризу, залежить від його фінансової грамотності. Як управляти фінансами, щоб з мінімальними втратами пережити важкі часи? Як зберегти та примножити капітал незалежно від ситуації в країні й світі? Відповіді на ці та інші фінансові питання можна отримати на нашій безкоштовної консультації. Фахівці команди Все Pro Грошi підкажуть оптимальне рішення в залежності від вашого добробуту, віку і сімейного стану. Звертайтеся!

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Получите доступ Бесплатно к видео курсу сейчас и узнайте:

-Тайные законы денег, которыми пользуются миллионеры;
-Как получать 30-40% годовых с гарантиями как у банка;
-Как сохранить и приумножить деньги в условиях кризиса.

Есть что сказать? Не держите в себе: прокомментируйте:

Комментарии Facebook

Читайте также

  • index_inflacii

    «Гарна» та «погана» інфляція. Як захистити гроші від знецінення

    Прийнято вважати, що інфляція – це зло, причому зло абсолютне. А як інакше, якщо «нажиті непосильною працею» заощадження знецінюються та перетворюються в нікому непотрібні папірці. Однак мало хто замислюється, що насправді інфляція є індикатором й...

    Поделиться в соц. сетях

    Share to Google Buzz
    Share to Google Plus
    Share to LiveJournal
    Share to MyWorld
    Share to Odnoklassniki

  • 5 вызовов для нового главы НБУ

    5 викликів для нового глави НБУ

    16 липня 2020 року Національний банк України отримав нового керівника. Ним став Кирило Євгенович Шевченко, останнім місцем роботи якого був «Укргазбанк» з державною часткою в капіталі майже 95%. До цього – з 2012 по 2014-й...

    Поделиться в соц. сетях

    Share to Google Buzz
    Share to Google Plus
    Share to LiveJournal
    Share to MyWorld
    Share to Odnoklassniki

Отправить ответ

  Subscribe  
Notify of