Як писав Антуан де Сент-Екзюпері: «Мета без плану – просто мрія». А в інвестуванні все набагато серйозніше, тому що відсутність планування рано чи пізно призводить до фінансового краху.
Поговоримо про інвестиційні стратегії, які є основою розподілу фінансів, від якого в свою чергу залежать розмір майбутнього доходу і збереження вкладених коштів.
Інвестиційна стратегія являє собою розробку маніпуляцій з власним капіталом, спрямованих на отримання прибутку. До стратегічного планування також відносяться заздалегідь передбачені методи оперативного реагування на зміни, що відбуваються на фінансовому ринку, завдяки чому можна мінімізувати втрати при виникненні форс-мажорних ситуацій.
Наприклад, у вас є заощадження, які лежать вдома, але ви хочете, щоб вони працювали. В цьому випадку потрібно вирішити, куди вкласти гроші, аби, по-перше, отримати максимальний прибуток, по-друге, не втратити те, що маєте. Таким чином, суть інвестиційної стратегії полягає у визначенні одного або декількох способів, спрямованих на примноження вкладених коштів сьогодні, завтра і в довгостроковій перспективі. А тепер поговоримо про взаємозв'язок доходу та ризиків.
Існує безліч варіантів стратегічного планування, причому в будь-якого досвідченого інвестора є індивідуальний рецепт. Але, якщо ви новачок, слід ознайомитися з класичними видами інвестиційних стратегій.
Цей вид розпорядження капіталом підходить тим, хто не розбирається в тонкощах інвестування й бажає отримувати прибуток без особливого ризику. Прибутковість консервативного інвестування не перевищує 15-20% річних, а найчастіше це не більше 10-12%. Як правило, нараховані відсотки лише покривають рівень інфляції, та все ж це краще, ніж, якби гроші лежали «під матрацом». Але найголовніше, що ризик втратити гроші у «консерватора» мінімальний.
Найпопулярнішим та доступним видом консервативного інвестування є депозити. Приймаються суми від 1000 грн., а в разі банкрутства банку держава повертає вклад, якщо він не перевищує 200 тис. грн. Ще один привабливий метод консервативного інвестування – це корпоративні, муніципальні та державні облігації (ОВДП), причому останні не обкладаються податком на прибуток. У цю ж категорію можна занести інвестування в накопичувальні програми страхування життя (НСЖ) та недержавні пенсійні фонди (НПФ), нерухомість, золото і консервативні ПІФи.
Помірний стратегічний план передбачає прибутковість на рівні 20-30% річних. Ризик збанкрутіти тут вище, ніж при консервативному способі, тому інвесторам краще з цим способом почекати. А тим, хто в принципі не планує вникати в суть інвестиційних інструментів, пробувати навіть не варто – велика ймовірність рано чи пізно втратити все.
Помірна стратегія вимагає наявності хоча б мінімальних знань або складається і реалізується довіреними особами власника капіталу. Сюди можна віднести вкладення в мікрофінансові організації, акції великих компаній та високоприбуткові пайові фонди.
Як можна здогадатися з назви, цей метод передбачає підвищений ризик, але за умови успішного ведення справ заробити можна в рази більше, ніж при консервативному інвестуванні. Залежно від інвестиційних інструментів та поточної ситуації на ринку прибутковість може сягати 50% й більше, а при проведенні високоризикованих операцій навіть 100% – далеко не межа. Небезпека втратити всі гроші при агресивній стратегії пропорційна винагороді, а сверхагресивна – це без перебільшення «пан або пропав».
Такі інвестиції потребують постійного контролю, який забирає чимало часу, нервів та енергії. Щоб бути «агресивним» інвестором, необхідно мати високу стійкість до стресів й досконально знати інструменти ризикованого інвестування. Але навіть в цьому випадку ймовірність втратити все становить десятки відсотків.
За своєю сутністю агресивне інвестування – це спекулятивні дії з цінними паперами, якими можуть виступати ті ж акції або облігації. Тільки інвестор працює не з так званим «блакитними фішками», а з цінними паперами компаній другого ешелону, які при коливаннях ринку можуть як підніматися, так і падати в ціні на 10-15% й більше. Крім операцій з акціями та облігаціями, «агресивний» інвестор може працювати на валютному ринку, вкладати гроші в похідні цінних паперів – опціони та ф'ючерси, а також інвестувати в стартапи.
Кожен з нас має набір рис характеру, які задають нашу поведінку в тій чи іншій ситуації. Реакція на зовнішні та внутрішні подразники залежить від генів й фенотипу людини. Перший фактор визначає темперамент і змінити його неможливо, другий – це модель поведінки, що сформувалася на основі життєвого досвіду, і тут людина може вносити корективи.
Поєднання цих двох факторів формує психотип, яким пояснюється, чому інвестор вибирає ту чи іншу стратегію. Є кілька класифікацій, згідно з якими існує 7, 12 й навіть більше психотипів, але загалом їх всього чотири: «гравець», «інвестор», «менеджер» та «підприємець». Коротко познайомимося з кожним з них.
Люди цього психотипу не люблять займатися прогнозами – вони вважають за краще діяти. Довге планування не для них, їм простіше спробувати, побачити, як все працює, й, виходячи з отриманих даних, приймати рішення. Чи варто говорити, що «гравці» часто припускаються помилок при інвестуванні, часом фатальних, які призводять до втрати всіх грошей. Однак у людей цього психотипу є одна сильна якість: вони не схильні до зневіри та депресії, а помилки сприймають як спосіб отримання цінного досвіду. «Гравець» вважає прогноз недостовірною інформацією й розглядає його як гальмо, яке заважає миттєво приймати рішення. Люди з цим психотипом надають перевагу не стратегічному плануванню, а тактичним прийомам, які часто вигадують й корегують в процесі роботи.
На противагу «гравцям» люди з психотипом «інвестор» – прогнозисти до мозку кісток. Вони люблять аналізувати, зіставляти дані, вивчати статистику й приступають до дії лише після того, як отримають переконливі дані, що конкретний спосіб вкладення коштів є надійним. «Інвестори» люблять матеріальні блага і для володіння ними готові працювати роками. Прагнення зробити світ передбачуваним дає їм відчуття впевненості та комфорту. Досягнувши (на їхню думку) повного контролю над ситуацією, вони нерідко починають діяти надто самовпевнено й втрачають відчуття небезпеки, що призводить до тих же помилок, яких припускаються «гравці».
Як видно з назви, люди цього психотипу гарні управлінці. Вони здатні створити найчіткіший порядок і найдосконалішу систему управління. «Менеджери» є чуйними колегами, надійними бізнес-партнерами, відданими друзями та сумлінними працівниками. Вони мають загострене почуття обов'язку й справедливості, високу емоційність та низьке самовладання. Люди з психотипом «менеджер», як ніхто, потребують відчуття приналежності до стійкої системи (егрегора). В іншому випадку їх починає хитати з сторони в сторону, і вони пускають всі справи напризволяще. Але як тільки «менеджер» прибивається до свого егрегору, він стає суперефективним і раціональним.
Люди даного психотипу зустрічаються досить рідко, але соціум й не потребує їх великої кількості. Це новатори, реформатори, проповідники нових поглядів та руйнівники старих теорій. Вони не визнають обмежень та стереотипів й прагнуть до інновацій. «Гарне – ворог кращого», – таким є девіз «підприємців». Вони завжди знаходяться в пошуку ідей і під впливом чергового «відкриття» здатні на кардинальні перетворення. Відсутність внутрішніх та зовнішніх рамок, невпинне реагування на нові зовнішні сигнали, непередбачуваність та антисоціальність – ключові риси людини з психотипом «підприємець».
Висновок такий: люди будь-якого психотипу можуть стати хорошими інвесторами. Головне – навчитися в повній мірі використовувати свої сильні якості та контролювати рефлекси, які можуть заважати.
Так, «гравці» відчувають себе, як риба у воді при коливаннях фондового ринку й здатні зробити гроші на скачкАх. Люди з психотипом «інвестор» – вроджені фінансисти, і, якщо їм вдається приборкати звичку «глибоко копати», можуть сколотити пристойний капітал. «Менеджери» здатні розробляти відмінні стратегії в рамках правил гри, а «підприємці» – робити правильні інвестиційні прогнози, коли на ринку хаос й відсутні всілякі правила.
Психотип накладає відбиток на розробку стратегії інвестування. «Гравцям» кортить заробити багато й одразу, тому вони часто вибирають агресивні методи. «Інвестори» здатні грати вдовгу та, як правило, віддають перевагу консервативним інструментам. «Менеджери» можуть тривалий час не змінювати інвестиційний курс, а «підприємці», навпаки, люблять експериментувати.
Всі ці дії мають право на життя, але, існує одне правило, якого дотримується будь-який інвестор. Мова йде про диверсифікацію вкладів – основи будь-якої стратегії. Вклавши гроші відразу в кілька інструментів, ви забезпечуєте оптимальний рівень доходу при мінімальних ризиках. Класична схема виглядає наступним чином: 55-60% – консервативних інвестицій, 30-35% – помірних, 5-10% – агресивних. Щоб максимально знизити ризик, від останніх можна взагалі відмовитися та збільшити частку консервативних або (та) помірних активів. Якщо якісь позиції просядуть, ви не втратите всі гроші та зможете скорегувати стратегію.
Детальніше про формування інвестиційного портфелю можна дізнатися на нашій безкоштовної консультації. Команда «Все Pro Гроші» допоможе розробити актуальну стратегію в залежності від ваших доходів, капіталу та психотипу.
-Тайные законы денег, которыми пользуются миллионеры;
-Как получать 30-40% годовых с гарантиями как у банка;
-Как сохранить и приумножить деньги в условиях кризиса.
З жовтня набув чинності закон, який кардинально змінює правила ринку нерухомості. Закон захищає права на об'єкти майбутнього нерухомого майна. Історій, що будівництво розпочато та не закінчено чи будівництво закінчено, але право власності оформити нерухомість не...
16 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо продажу військових облігацій. Тепер усі громадяни України віком від 18 років можуть самостійно заповнювати заявку на придбання облігацій за допомогою «Дія», тим самим підтримувати українську...
Пройдіть реєстрацію зараз і отримаєте в подарунок відео курс. Якщо не сподобається, можете відписатися в будь-який час
Есть что сказать? Не держите в себе: прокомментируйте: