Кожен з нас хоча б раз у житті брав гроші в борг. Позичити у друзів або родичів «до зарплати», або взяти кредит в банку – нормальна практика. Компанії та держави також мають потребу у фінансах – їм необхідні вільні гроші для розширення бізнесу та поповнення скарбниці. І якщо не вдається дістати потрібну суму стандартним методом (наприклад, через банк), вони вдаються до альтернативного способу – випуску облігацій (бондів).
У перекладі з латині obligatio означає «зобов'язання». Таким чином, бонди – це боргові цінні папери, які зобов'язують емітента (того, хто їх випустив) виплатити позичальникові номінальну вартість облігацій та відсотки за користування кредитними грошима.
Облігації можна розділити на наступні види:
За способом отримання прибутку бонди бувають процентні (купонні) та дисконтні. Купонні передбачають отримання кредитором відсотків від початкової ціни боргової розписки за фіксованою (в більшості випадків) або плаваючою процентною ставкою. Дисконтні бонди продаються за нижчою, ніж первинна, вартістю, а викуповуються за повною ціною, дозволяючи позичальникові заробляти на різниці. Наприклад, якщо кредитор придбав облігацію за 1000 грн. замість 1200 грн., то після закінчення періоду дії бонду, отримувач кредиту повинен виплатити заборгованість 1000 грн. плюс дисконт у розмірі 200 грн.
За терміном погашення боргу облігації діляться на: короткострокові (випускаються на термін 1-2 роки), середньострокові (5-7 років) і довгострокові (більше 7 років). Бонди бувають гривневі та в іноземній валюті. Перші особливо привабливі для іноземців, які, крім основного прибутку, отримують дохід від обміну, тому що купують цінні папери під час девальвації гривні, а продають, коли вона зміцнюється. Облігації в іноземній валюті можуть бути цікаві тим, у кого заощадження зберігаються в доларах або євро. Однак процентна ставка за гривневими бондами завжди вище.
По емітенту облігації діляться на корпоративні, муніципальні й державні (ОВДП — облігації внутрішньої держпозики). Корпоративні випускають компанії, щоб підживлювати бізнес, якому не вистачає вільних грошей. Муніципальні в якості боржника представляють органи місцевого самоврядування, які шукають кошти для створення або розвитку того чи іншого проекту. Державні випускаються відповідно державою, щоб покрити дефіцит бюджету.
Існує 3 категорії облігацій: забезпечені, незабезпечені та субординовані. Статус забезпечених вважається найвищим, оскільки в разі банкрутства компанії заборгованість можна погасити за рахунок продажу її майна (забезпечення). Це може бути виробниче обладнання, офісна техніка, нерухомість, цінні папери дочірніх підприємств тощо.
Незабезпечені бонди мають більш високу ступінь ризику та випускаються компаніями, що мають достатньо грошей, щоб обслуговувати зовнішній борг, але яким бракує коштів для реалізації великого довгострокового проекту з розвитку та розширення бізнесу. Субординовані облігації також не мають забезпечення. Їх випускають в основному банки для отримання капіталу, щоб відповідати нормативам регулятора. При певних обставинах (наприклад, при банкрутстві емітента) субординовані бонди можуть бути списані, тому мають високий ступінь ризику, за який компанії готові платити премії.
Існують також облігації з правом дострокового погашення – колл- та пут-опціони. До перших відносяться цінні папери, які позичальник може викупити раніше встановленого терміну. У більшості випадків емітент передбачає для себе таку можливість, щоб отримувати вигоду від зміни ставок запозичення. Якщо вони падають, позичальник достроково погашає борг та випускає нові бонди з більш низькою ставкою.
Пут-опціони – це облігації, що передбачають право кредитора вимагати від позичальника викупити їх достроково за заздалегідь обумовленою ціною. Наприклад, якщо на ринку з'явилися більш вигідні пропозиції, інвестор може в будь-який момент продати бонди з вбудованим пут-опціоном.
Не слід плутати бонди з акціями. Облігації – це боргові папери, які передбачають право викупу, а акції – часткові, що засвідчують право акціонера на участь в управлінні компанією-емітентом. Власники акцій отримують дивіденди, визначені рішенням загальних зборів, а власникам облігацій нараховується премія у вигляді відсотків.
Інвестування в акції вважається більш ризикованим, тому що не гарантує виплат та повернення вкладених грошей. У разі банкрутства компанії-емітента з акціонерами розраховуються тільки після виплати всіх боргів (в тому числі й по облігаціях), тому на погашення заборгованості перед акціонерами грошей часто не залишається.
Облігації гарантують виплату номінального боргу та дивідендів за відсотками. Безумовно, в разі банкрутства позичальника ризики для кредитора існують, але вони нижчі, ніж у акціонера. Власник облігацій має більше прав на активи компанії-емітента, ніж утримувач акцій.
Головна перевага облігацій полягає в тому, що це один з найбезпечніших інвестиційних інструментів. Інвестування в ОВДП й зовсім є практично безпрограшним варіантом – після реструктуризації державного боргу в 1998—2000 р.р., виплати за борговими розписками проводилися регулярно. Однак у ОВДП є 2 мінуси – держава не працює безпосередньо з фізособами, а держбонди мають високий поріг входу. Обійти першу перешкоду можна через посередників, якими виступають банки та інвестиційні компанії, але вони приймають лише великі заявки – в основному від 1 млн. гривень. Для подолання цього бар'єру слід звернутися в брокерську фірму, де приймаються вклади від 1000 грн., а клієнтам надається фінансовий супровід.
Розмір заробітку відомий заздалегідь – і в цьому ще одна перевага облігацій перед тими ж акціями, а завдяки високій ліквідності бонд можна швидко продати. До недоліків облігацій слід віднести порівняно невеликий прибуток та ймовірність невиплати боргу компаніями, що мають низький рейтинг. Так, по ОВДП прибутковість становить 8-9% (і, швидше за все, буде ще нижче) – сплеск 2019 року, коли процентна ставка доходила мало не до 20% поступово сходить нанівець.
Інвестиційний портфель слід оновлювати протягом усього життя. Фахівці рекомендують до 35-40 років тримати більшість активів в акціях, а після 40-50-ти поступово збільшувати кількість облігацій. Типовий портрет покупця облігацій – людина передпенсійного віку, яка через кілька років вийде на заслужений відпочинок й планує, що більшість цінних паперів буде приносити йому стабільний фіксований дохід.
При операціях з бондами стягуються податки – 18% на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Податки платяться як з прибутку при триманні облігацій, так і з їх продажу. З власників ОВДП прибутковий податок не стягується – вони платять лише військовий збір.
Існує чимало варіантів покупки облігацій, але проблема більшості бажаючих отримувати пасивний дохід полягає в тому, що складно вибрати надійний варіант. Хоч бонди й відносяться до інвестиційних інструментів з невисоким рівнем ризику, краще його знизити до мінімуму, і команда «Все Pro Гроші» готова вам в цьому допомогти. Записуйтеся на нашу безкоштовну консультацію – ми підберемо оптимальні варіанти згідно з вашими доходами та очікуваннями.
-Тайные законы денег, которыми пользуются миллионеры;
-Как получать 30-40% годовых с гарантиями как у банка;
-Как сохранить и приумножить деньги в условиях кризиса.
З жовтня набув чинності закон, який кардинально змінює правила ринку нерухомості. Закон захищає права на об'єкти майбутнього нерухомого майна. Історій, що будівництво розпочато та не закінчено чи будівництво закінчено, але право власності оформити нерухомість не...
16 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо продажу військових облігацій. Тепер усі громадяни України віком від 18 років можуть самостійно заповнювати заявку на придбання облігацій за допомогою «Дія», тим самим підтримувати українську...
Есть что сказать? Не держите в себе: прокомментируйте: