Кінцевий бенефіціар: все про прихованих власників компаній

Комментариев нет 784 просмотров

В 2019 році Україна прийняла закон, який забороняє легалізувати кошти, отримані за рахунок фінансування тероризму та розповсюдження зброї.

Відповідно до закону, інформація про кінцевих власників юридичних осіб та фізичних осіб підприємців повинна бути внесена до єдиного державного реєстру. За неправдиву інформацію або відмову внесення даних до реєстру передбачені штрафи.

В 2021 році Мін'юст розробив методику контролю, яку  Кабінет Міністрів України прийняв як постанову під номером 34. Цей контроль означає обов‘язкову ревізію відповідальності бізнесу. Постанова передбачає також контроль за внесенням інформації щодо кінцевих бенефіціарів.

Оскільки до цього часу не затверджено форму нормативно-правового акту, то ніяких штрафів стягнути з керівників підприємств поки не можуть. Є надії, що Мін'юст розробить акти в 2021 році.

Постанова значно посилює контроль за діями держреєстратора та осіб, які подали відповідні документи.

Хто виступає кінцевим бенефіціаром власником?

Відповідно до Закону України, бенефіціар — це фізична особа, що має частку володіння не менше 25% у  статутному капіталі. Але якщо в компанії серед засновників є родинні зв'язки, сумарна частка яких перевищує 25%, то тоді бенефіціарами вважаються всі родичі. Правда в законі не визначено ступінь спорідненості, яку можуть мати засновники, але як показує практика в банківських правовідносинах, розглядають першу та другу ступінь спорідненості.

Можлива й ситуація, коли кінцевий бенефіціар відсутній, оскільки компанія  належить великій кількості засновників , а частка кожного з них менше ніж 25%. Тоді необхідно подати відомості з поясненням відсутності кінцевого власника.

Коли необхідно подати інформацію?

Поки однозначної відповіді немає. Коли прийняли Закон, планували розробити форму структури власності. Тоді підприємства мали би щонайменше 3 місяці для внесення інформації до єдиного державного реєстру. Але форма так і не була розроблена. Обов'язок розкривати всі дані про власників юридичних і фізичних осіб підприємців вступив в силу в 2020 році. Оновлювати інформацію потрібно щорічно.

Які підприємства подають інформацію?

Інформацію про власників повинні подавати всі юридичні організації, а також неприбуткові та громадські організації, благодійні фонди, кооперативи, які отримали відповідний статус в податковій та внесені до реєстру неприбуткових підприємств.

Протягом встановленого періоду такі підприємства повинні повідомити держреєстратору, якщо в організації відсутні кінцеві бенефіціарні власники або ж передають інформацію про них.

Яку інформацію потрібно подавати?

Коли підприємство реєструють, то одночасно із заявою про реєстрацію подають необхідні документи, копії паспортів засновників завірені нотаріально. Коли буде затверджена структура — тоді подаватимуть і її форму.

Відносно подачі щорічної інформації про кінцевих бенефіціарів власників до держреєстру, то директор компанії повинен подати заяву відповідного зразка про власників з копією паспортів (завірених нотаріально) і форму структури (коли вона буде затверджена). 

Якщо в компанії відбуваються будь-які зміни, статут або КВЕД, то інформацію про кінцевих власників потрібно подати з такими документами одночасно. 

Оновлювати таку інформацію достатньо 1 раз на рік, якщо змінюється інформація про саму компанію кілька разів, оновлювати постійно дані про власників не потрібно. Якщо змінився склад учасників або їх частки, тоді обов'язково.

Якщо бенефіціар нерезидент, тоді копія паспорта потребує апостилю для списку певних країн.

В Україні з кожним роком зростає кількість підприємств, де власниками виступають компанії — нерезиденти, які знаходяться в офшорах. Їм це дуже вигідно і зручно, не створюючи собі проблем на законодавчому рівні на території України. Це стосується й депутатів, держслужбовців. Для таких компаній необхідно не просто інформувати про власників, а й детально розкривати структуру власності, ланцюжок володіння.

Які штрафи передбачені законодавством?

Для всіх сфер діяльності і форм власності відповідальність однакова, відповідно й штрафні санкції за порушення чи несвоєчасне оновлення даних в єдиний реєстрі передбачені однакові.

Законом України передбачено штраф у розмірі 17 — 51 тис грн, що становить від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф нараховується за несвоєчасне надання даних держреєстру, або ж їх повна відсутність. Уникнути надання інформації не вдасться, навіть сплативши штраф. Жоден нотаріус і реєстратор не візьме в роботу документи без інформації про кінцевих бенефіціарних власників, оскільки тепер їх діяльність контролює Мін'юст.

Для того щоб максимально убезпечити себе і запобігти можливості накладення штрафів краще замовити безкоштовну консультацію на порталі «Все Pro Гроші». Фахівці детально розкажуть про всі наслідки і допоможуть їх уникнути.

Що маємо зараз?

Сьогодні система та документація вимагають більш детальної роботи та організації. Державні працівники розраховують, що компанія сама надасть структуру реєстратору, але поки так не відбувається. Не варто забувати також, що банки зобов'язані володіти інформацією про статутний капітал компанії та її власників, у яких відкрито рахунок та проходять грошові операції. Тому приховати інформацію неможливо, банк перевірить всі по ланцюжку. Якщо інформація не буде збігатися з реєстром, то рахунок компанії можуть заблокувати на невизначений термін, як мінімум до тих пір, поки достовірна інформація не буде підтверджена.