Те, що виконання держбюджету в кризовий 2020-й рік буде багато в чому залежати від допомоги західних кредиторів, влада не приховувала з самого початку. Але це не так вже й страшно, якщо є стратегія розвитку економіки. Погано, коли її немає, і всі рішення приймаються ситуативно.
Щось подібне відбувається в останні 9 місяців, і рекордний за останні 5 років дефіцит бюджету – тому є підтвердженням. Щоб продовжити нормальне фінансування поточних та запланованих проектів, уряду в цьому місяці потрібно знайти близько 100 млрд. грн.
Ще свіжі в пам'яті боротьба за черговий транш, схвалення МВФ поточної програми Stand-by та підвищення кредитного рейтингу для України до рівня «В3». Але тоді, на початку літа, незважаючи на коронавірусну пандемію фінансова ситуація для нашої країни виглядала більш-менш стабільною.
Однак далі відбулися події, які ринок сприйняв дуже насторожено – спочатку зміна очільника НБУ, а кілька місяців по тому – конституційний скандал. А як відомо, будь-які внутрішні колотнечі підвищують ризики та знижують довіру інвесторів. І перше після звільнення Якова Смолія розміщення ОВДП на первинному ринку продемонструвало дуже низькі показники – всього 312 млн. грн. виручки.
Але ось який парадокс: замість того, щоб підвищити ставки за держоблігаціями, Мінфін, навпаки, знизив їх до 9,2%, чим викликав ще більший відтік інвесторів. Відповідно до закону попиту та пропозиції, якщо попит на ОВДП падає, ставки по них повинні рости. Але фінансова влада України пішла проти ринкових настроїв, обваливши тим самим обсяг розміщень.
Не торкаючись закулісних схем, які пронизують всю фінансову структуру країни, зниження ставок на ОВДП можна пояснити спробою НБУ намацати ту «золоту середину», яка дозволить без шкоди для економіки заробляти на цінних паперах. Всі ми пам'ятаємо, як в минулому році Мінфін розкрутив піраміду держоблігацій, підвищивши їх прибутковість до 20%, чим викликав чималий інтерес нерезидентів. Іноземці стали охоче купувати ОВДП й заводити на український ринок спекулятивний капітал. За рахунок ревальвації гривні, крім своїх 20%, інвестори отримували ще близько 10% зверху. На тлі прибутковості держоблігацій інших країн (3-4%, а в США – менше 1%) Україна стала центром фінансових спекуляцій.
НБУ знизив ставки, тільки коли піддався жорсткій критиці за те, що замість створення умов для кредитування економіки дозволив банкам заробляти «легкі гроші» на ОВДП. Однак облікова ставка має опосередкований вплив на кредитування економіки, і банківські організації як не видавали в достатній кількості позик раніше, так не видають їх і зараз. Проте ринок ОВДП став малопривабливим, і тепер облігації держпозики купують в основному державні банки або банки, яким обіцяно рефінансування.
Але рефінансування за своєю суттю є емісійною схемою придбання держоблігацій, тільки не напряму, а шляхом посередницького участі банківських установ. Причому обсяг емісії та ліквідність банків в цьому випадку мають обмеження, тому ми зараз спостерігаємо підвищення ставок на 1-1,5%. Таким чином Мінфін промацує інтерес з боку спекулянтів, сподіваючись відшукати нову точку прибутковості, яка забезпечить приплив грошей з ринку. Але це питання майбутнього, а заплановані надходження до бюджету потрібні зараз.
На думку експертів зацікавити інвесторів можна тільки процентною ставкою вище 10%, а активний інтерес виникне після досягнення позначки 15%. Розуміючи, що така ставка відвадить інвестувати в реальну економіку (завжди простіше бути рантьє), Мінфін не горить бажанням наступати на минулорічні «граблі». Утворився певний глухий кут, вихід з якого уряд бачить в тому, щоб в черговий раз звернутися до закордонних кредиторів.
Розрахунок в першу чергу, безумовно, на МВФ, але навряд чи в світлі останніх подій міжнародний валютний фонд негайно виділить транш. Звичайно, можна звернутися і до інших західних партнерів, ось тільки всі вони дивляться на МВФ. І якщо той дасть позитивний сигнал, цілком реально отримати 100-200 млрд. гривень, тому уряд з нетерпінням чекає, коли міжнародний валютний фонд оголосить дату початку місії, під час якої буде переглянута програма Stand-by.
Денис Шмигаль заявив, що Україна в повному обсязі виконує прописані в меморандумі МВФ зобов'язання, а зміну керівника Нацбанку і конституційну кризу прем'єр-міністр вважає турбулентними процесами, від яких не застрахована жодна країна. Прем'єр також зазначає, що через недостатнє кредитування іноземні партнери не надали Україні ліквідності, і МВФ (за його словами) повністю згоден з таким трактуванням. У зв'язку з цим Денис Шмигаль розраховує, що Фонд призначить дату місії ще в цьому році, і ми зможемо отримати короткі кредити до надходження головного траншу. На сьогоднішній день через неповне виконання Україною плану щодо запозичення зависли 2 транші по 700 млн. доларів, які повинні були надійти до кінця 2020-го року.
Що буде робити уряд, якщо в цьому місяці МВФ «промовчить», і зарубіжні партнери нас не прокредитують? Сподіваємося, що спокуси включити «друкарський верстат» не виникне, інакше фінансова стабільність країни буде остаточно підірвана. Швидше за все, Кабмін вдасться до внутрішніх запозиченнь, але в цьому випадку доведеться піти на істотне підвищення їх вартості, що призведе до збільшення витрат на обслуговування держборгу в 2021-му році. Однак іншого виходу немає.
Також доведеться відмовитись від непріоритетних витрат тим більше, що розпорядники не встигають належним чином освоювати кошти. Прем'єр-міністр заявив про готовність України виходити на зовнішній ринок, і це хороший сигнал, оскільки при ринкових відносинах штучні маніпуляції з ОВДП виключені.
Нестабільна економічна ситуація, як завжди, в першу чергу б'є по пересічним українцям, і, якщо ви не хочете бути заручником рішень можновладців, необхідно подбати про надійні інвестиції. Куди вкласти гроші в кінці 2020-го року? Які інвестиційні інструменти будуть найприбутковішими в 2021-му? Як правильно розрахувати сімейний бюджет? Де взяти іпотеку на вигідних умовах? На ці та інші питання ми відповімо на безкоштовній консультації, записатися на яку можна за цим посиланням.
-Тайные законы денег, которыми пользуются миллионеры;
-Как получать 30-40% годовых с гарантиями как у банка;
-Как сохранить и приумножить деньги в условиях кризиса.
З жовтня набув чинності закон, який кардинально змінює правила ринку нерухомості. Закон захищає права на об'єкти майбутнього нерухомого майна. Історій, що будівництво розпочато та не закінчено чи будівництво закінчено, але право власності оформити нерухомість не...
16 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо продажу військових облігацій. Тепер усі громадяни України віком від 18 років можуть самостійно заповнювати заявку на придбання облігацій за допомогою «Дія», тим самим підтримувати українську...
Есть что сказать? Не держите в себе: прокомментируйте: