Кому можна вірити?

Ця стаття починає серію статей про Пенсійну Реформу. Моє завдання – донести вас, наших читачів всю інформацію про ті зміни, які відбудуться найближчим часом в вашому житті в зв’язку з цією Реформою. А зміни будуть дуже і дуже серйозні!

Отже, перше з питань, яке я вам задала в своєму відео зверненні – Чому Пенсійна Реформа відбувається?

Спочатку розповім, які відповіді на це питання я вже чула:

-Бо ВОНИ там наверху щось знову собі придумали, щоб нам ще погіршити життя

-Бо в Європі відбувається, а наші як мавпи все дурне копіюють і собі

-Щоб не дати людям нормально в 55 років вийти на пенсію

-Щоб поменше нам грошей на пенсії платити

-Хочуть, щоб ми до пенсії не дожили

А ще люди кажуть, що ця Реформа нам не потрібна, адже і без неї ми жили, що вона в нашій країні ніколи не почнеться, що не вірять в Реформу.

Тобто, більшість людей навіть не уявляють собі, яке підґрунтя Пенсійної Реформи, чому вона необхідна, неминуча і незворотня.

Давайте розберемося, треба в Реформу вірити чи ні?

Проведення цієї Реформи необхідне через ряд демографічних причин і має свої історичні корені.

Після Другої Світової війни в період з 1945 по 1960 роки в Європі, в Радянському Союзі та в Україні народилося багато дітей. Це період назвали бебі-бум, і це був дуже гарний час, незважаючи на післявоєнні труднощі.

Потім ці всі діти виросли, пішли вчитися 

і працювати, тобто з’явилося чудове трудове покоління. Проте вже близько 30 років тому в Європі задумалися над питанням, що ж буде, коли ці всі люди, ці бебі-бумери майже одночасно підуть на пенсію! Зрозуміло, що це стане катастрофою пенсійного забезпечення.

Саме тому в Європі Пенсійну реформу провели ще 25-30 років тому. Це дало свій позитивний результат, ми часто бачимо цей результат на наших вулицях у вигляді туристичних груп бадьорих дідусів і бабусь, які подорожують, розважаються, живуть в своє задоволення, бо мають на це достатньо коштів саме завдяки вчасно проведеній в їх країні Пенсійній Реформі.

Ще однією, вже суто українською, причиною проведення Пенсійної Реформу став для нас період з 1986 по 1991 роки. Чорнобиль, розвал Союзу, гіперінфляція зумовили різке зниження народжуваності в Україні. А сьогодні це малочисельне покоління виходить на роботу, замінюючи дуже багаточисельне покоління бебі-бумерів. На пенсію виходить багато людей, а на роботу – дуже і дуже мало. Саме тому, за статистичними даними, сьогодні кількість пенсіонерів вже почала перевищувати кількість людей, які офіційно працюють. 

До речі, демографічна ситуація в Україні і в наступні роки кращою не стала, населення старішає та скорочується. Зокрема, такий показник — кількість дітей на середню українку в 2006 році досяг рекордного мінімуму, це 1.08 дитини. В 2020 роках це ще нам відізветься нестачею робочої сили та необхідністю залучення іноземців – трудових мігрантів, проте це вже тема іншої розмови.

Отже вам вже зрозумілі демографічні причини Пенсійної Реформи. А ще є причини політичні, і саме через ці причини Пенсійна Реформа почалася в нас занадто пізно, якщо порівнювати з Європою. Політики просто уникали говорити про Реформу, бо розуміли її непопулярність і не бажали собі політичної смерті через непопулярні заходи. 

Вірите ви у все це чи ні – справа ваша. Краще не вірити, а у всьому розібратися!

Проте для людини, яка здатна мислити, зрозуміло, що Пенсійна Реформа необхідна і неминуча.

Пенсійна Реформа в нашій країні, незважаючи ні на що, все ж почалася. А коли?

Ви знаєте відповідь на це питання? То напишіть в коментарях до цієї статті.

А ще подумайте, як люди жили до епохи пенсії та коли ця епоха почалася.