Валютний ринок: проблеми під час війни

Комментариев нет 476 просмотров

З перших днів бойових дій на території України курс долара зафіксовано на позначці 29,25 гривень. І довгий час був недоторканим. Чорний ринок процвітав. Банківські установи не мали права встановлювати офіційний курс більше, ніж на 10%. Попит зростав у геометричній прогресії, тому виник ринковий курс. Проте все змінилося 21 травня 2022 року.

Що сталося? 

НБУ зняв обмеження з банків і дозволив продавати валюту за відмінним від офіційного курсу. Також Нацбанк скасував обмеження на прив'язку до курсу, за яким списуються клієнтські кошти у гривні (розрахунки гривневою карткою за кордоном проводились за курсом банку). На той час у середньому курс становив 38 грн. Наразі банки конкурують нарівні з обмінниками. Це дозволяє впоратися із «валютними туристами», які добре заробили свого часу на курсовій різниці. Схема була проста: зняти валюту за кордоном за гарним курсом, а продати в Україні за ринковим. Очікування регулятора справдилися. За тиждень курс долара опустився до 36 гривень. Зняття обмежень НБУ торкнулося і євро. Різниця лише у тому, що курс євро офіційно не фіксується. Нацбанк щодня оновлює його, але у парі із прив'язкою до долара.

Робота валютного ринку припинилася. Продаж іноземної валюти дозволено клієнтами. А банки працюють переважно на викуп валюти у клієнтів. 

Чим різняться курси? 

Офіційний курс НБУ фіксується по всій Україні, навіть за її межами, та стримує зростання цін. Саме тому Нацбанк зафіксував його на позначці 24 лютого та не змінював ціну за долар три місяці. Під час воєнного стану це дуже важливо. Це єдиний інструмент НБУ, який здатний контролювати ситуацію. Своєчасні дії допомогли затримати мінімальне зростання цін у супермаркетах, аптеках, АЗС. Інакше б ціни «злетіли» миттєво. Ринковий курс є доступним для населення. Він відображається на бігбордах обмінників, по ньому ми обмінюємо валюту та купуємо товари. Коли валюти в країні не вистачає, НБУ додає її із резервів для компаній на ввезення товарів із-за кордону. Це стосується лише критичної продукції. До таких товарів відносять продукти харчування, ліки, паливо. Для інших підприємств і населення Нацбанк валюту не надає. Життєво важливі ухвалені рішення дотримали знецінення зарплат та заощаджень.

Хто на цьому заробляє, а хто втрачає 

Масово скаржаться айтішники, а чималу різницю в курсі називають «експропріацією». Справа ось у чому. Усі договори, які укладають програмісти із замовниками, мають оплату валютою. І виходить, що заробітна плата обчислюється за офіційним курсом, а ось витрати за товари та послуги оплачуються за ринковим. Різниця на кожному доларі практично 8 гривень, у зарплаті губиться 25%. Єдина можливість зберегти валюту – це не обмінювати її на гривню на даний момент. Нацбанк не зобов'язує зараз продавати виторг у валюті. Але за що тоді жити?

Також страждають і ті, хто виїхав за кордон. Якщо раніше вони переводили в готівку або оплачували карткою покупки за офіційним курсом в Європі, то тепер все змінилося. Відповідно купівельна спроможність біженців скоротилася на чверть. Які справи в Україні? Так само. Кожен українець втрачає від зростання цін на життєво потрібні продукти. Усі розуміють, що з вторгненням російських військ на нашу територію та запровадження воєнного стану ціни зросли б. Але за всіх розрахунків, змін у курсі, подорожчання логістики, кінцева ціна мала вирости максимум на 15%. Хто відвідує магазини та аптеки добре бачить, що підвищення цін значно вище.

Хто отримує прибуток? 

Насамперед банки. Нині їхній прибуток від різниці курсів зріс у рази. Установи конкурують з обмінниками. Дешеву валюту банки викуповують у експортерів, а продають переселенцям за кордоном за більшим курсом. Різниця приносить добрий прибуток. Виграють імпортери. Вони купують валюту за вигідним офіційним курсом. І при цьому не зобов'язані продавати свою валютну виручку.

Важливо: банки не можуть продавати населенню у країні валюту від експортерів і заробляти на великій різниці. НБУ обмежує продаж готівкової валюти: банк здатний продати валюти стільки, скільки раніше населення принесло йому. Працює лише такий кругообіг. На жаль, війна триває. Тому валютний ринок не може працювати на повну потужність. Фінансова система так і продовжує розділяти критичні та некритичні потреби населення.