5 викликів для нового глави НБУ

5 вызовов для нового главы НБУ

5 викликів для нового глави НБУ

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Комментариев нет 65 просмотров

16 липня 2020 року Національний банк України отримав нового керівника. Ним став Кирило Євгенович Шевченко, останнім місцем роботи якого був «Укргазбанк» з державною часткою в капіталі майже 95%. До цього – з 2012 по 2014-й рік Кирило Євгенович обіймав посаду радника Секретаріату голови ВАТ «Ощадбанку». Вся ця інформація до того, що новоспечений глава НБУ – людина з державних фінансових структур й прекрасно розуміє, як повинна взаємодіяти банківська система з таким складним органом, як держава, що одночасно є й суб'єктом, й об'єктом управління. Тепер прерогативою Кирила Шевченка будуть виключно державні завдання, а вони в нинішній непростій для країни ситуації дуже серйозні. Про це й поговоримо.

Основні завдання

Почнемо з того, що попередній голова Нацбанку Яків Смолій, який займав цю посаду більше 2-х років, написав заяву про звільнення за власним бажанням. Як заявив колишній глава НБУ, основною причиною звільнення був системний політичний тиск, який не дозволяв йому якісно виконувати обов'язки керівника Національного банку, а також продовжувати ефективно взаємодіяти з іншими держорганами.

У зв'язку з цим цікаво дізнатися, які завдання ставляться перед новоспеченим очільником Національного банку України, та наскільки вони реалістичні. Зрозуміло, що в такій непростій ситуації та ще й на фоні коронавірусу й війни на Сході Кирилу Шевченку доведеться виступити в ролі кризового менеджера всього фінансового ринку країни. Фахівці виділяють 5 основних завдань, які йому доведеться вирішувати:

  • активізація кредитування;
  • зміна валютної політики;
  • емісійна активність;
  • скорочення проблемних кредитів;
  • вихід з карантину та забезпечення прибутковості банків.

Активізація кредитування

З огляду на внутрішньо-економічну та внутрішньополітичну (довіра до влади суттєво впала) кризи вирішувати поставлені завдання необхідно швидко. Зрозуміло, що деякі з наведених вище проблем вимагають детального опрацювання та підготовки, але перші результати повинні бути видні в найближчі місяці. Тепер докладніше.

Активізація кредитування

Відродження економіки України неможливе без відновлення кредитування. На цьому сходяться провідні вітчизняні та західні макроекономісти, на цьому наполягає президент та Кабінет Міністрів. На сьогоднішній день спостерігається стійке падіння монетизації економіки – з 58,8% до 25% в період 2014—2020 рр. Причому робилося це цілеспрямовано та навіть було однією з пріоритетних завдань НБУ, щоб не допустити зростання цін в країні. І весь цей час регулятор успішно справлявся. Однак утримання цін таким способом призводить до занепаду промисловості і, як наслідок, — зниження зростання й навіть падіння ВВП. На тлі коронакризи всі ці проблеми оголилися в повній мірі, тому доводиться в терміновому порядку перебудовуватися, й призначення Шевченка в зв'язку з цим виглядає цілком логічним. Очолюваний ним «Укргазбанк» в 2 з гаком рази збільшив обсяг кредитування і в 2019-му році був визнаний «Кращим банком зі сталого фінансування в Центральній та Східній Європі». Тому новий керівник швидше за все буде пом'якшувати монетарну політику і послаблювати вимоги до отримання кредитів.

Очікується також, що голова Нацбанку не тільки перезапустить систему традиційного кредитування бізнесу та фізичних осіб (особливо це стосується іпотечних кредитів), а й запровадить нові механізми. В числі пріоритетних напрямків також має бути поетапне відродження міжбанківського кредитування, завдяки чому знизиться роль НБУ в регулюванні питань, пов'язаних з банківською ліквідністю, диверсифікуються джерела вливання грошей в окремі економічні сектори, знизяться валютні та процентні ризики компаній і фінустанов.

Зміна валютної політики 

Президент вважає, що багато підприємств недоотримали мільйони й закрилися через курс гривні, який не відповідає курсу, прописаному в бюджеті. Він підкреслює, що найбільше надходжень до скарбниці йде від податку на додану вартість з товарів, що імпортуються. ПДВ залежить від вартості імпорту, а той в свою чергу – від валютного курсу. Й чим він нижчий, тим менше експортери платять податків (а курс поки що не дотягує до закладених в бюджет 29,50 грн. за долар). Таким чином, в Офісі президента та Кабміні чекають від нового очільника НБУ створення більш сприятливих умов для заробітку експортерів, що має принести більше грошей до бюджету, який в останні роки хронічно не виконується.

Зміна валютної політики

 

Перші кроки в цьому напрямку вже проглядаються (гривня трохи просіла), але це скоріше психологічна реакція на передбачувану зміну політики Нацбанку. Тому від Шевченка чекають більш агресивного викупу надлишків валюти на міжбанку, поповнення бюджету від кредитування й зростання обсягів емісії нацвалюти за допомогою рефінансування банківських установ. До речі, старе керівництво НБУ запевняло, що девальвація гривні в нинішній ситуації неможлива, оскільки це не буде відповідати ринковому курсу. При новому керівнику очевидно, що НБУ буде активніше викуповувати валюту, щоб не допустити зміцнення гривні.

Емісійна активність

Наситити економіку країни можна не тільки активної видачею кредитів та викупом валюти на міжбанку, а й формуванням НБУ вторинного ринку ОВДП. Регулятор може виступати в ролі маркетмейкера й періодично викуповувати боргові папери Мінфіну, чого категорично не бажав робити попередній голова Нацбанку Яків Смолій, наполягаючи на консервуванні нинішнього госпортфеля облігацій. Також можна розробити програми, що передбачають викуп проблемних боргів за прикладом Євробанку й Федрезерву США. Фахівці вважають, що подібні емісії могли б стати джерелом локальних вливань в важливі державні підприємства та стратегічні галузі країни.

Скорочення проблемних кредитів

Найважливішою умовою для відновлення кредитування бізнесу й населення є вирішення питань щодо старих кредитних боргів. Це одне з ключових завдань нового керівника НБУ, адже в Україні досить багато підприємств, які стоять на простроченні або проходять тривалу реструктуризаційну процедуру. Регулятор зобов'язує банки позбавлятися від проблемних кредитних портфелів, але справа йде дуже повільними темпами. Так, на початок 2018-го року в країні було 54,5% проблемних кредитів, на початку 2019-го – 53,9%, а на 1 липня 2020-го – 49,6%. Зрушення є, але мізерні, тому необхідно терміново вирішувати проблему реструктуризованих кредитів бізнесу та фізичних осіб, інакше відсутність платежів боляче вдарить по капіталах банківських установ.

В умовах коронакризи далеко не всі акціонери здатні знайти кошти на капіталізацію власних структур, і, якщо НБУ не допоможе, не виключений варіант появи чергової хвилі закриття банків. Одним словом, від голови Нацбанку очікують розробку й впровадження механізмів, що дозволяють без серйозного навантаження на економіку викуповувати проблемні активи.

Скорочення проблемних кредитів

Вихід з карантину та вирішення питання прибутковості банків

НБУ вже готує фінансовий ринок до того, щоб поступово виходити з обмежень, пов'язаних з карантином. Зокрема, відбувається повернення комісій за окремі операції, однак все ще діє заборона на накладання штрафних санкцій за неповернення позик. Виходить, що банки опинилися в свого роду пастці, коли з одного боку від них вимагають прибуток й видачу доступних кредитів, з іншого – клієнтам банківських установ дозволено вчасно не погашати заборгованості.

Вочевидь, що без втручання Нацбанку проблема не вирішиться. Це не означає, що НБУ повинен виступати в ролі няньки та розповідати банкам, як потрібно заробляти. Однак в обов'язки регулятора входить забезпечення здорової фінансової атмосфери та умов для заробітку, а тому Кирило Шевченко повинен перебудувати взаємовідносини між Нацбанком та ринком.

Ризики для економіки

Деякі фахівці вважають, що девальвація гривні для малого та середнього бізнесу, а також громадян, які не отримують доходи у валюті, – вкрай негативне явище. Просадка нацвалюти може привести до ряду ланцюгових реакцій, зокрема, до девальвації доходів вітчизняних підприємств й населення, а значить – до зниження споживчої спроможності. Зменшення споживчої активності в свою чергу призведе до звуження внутрішнього ринку, а це ніщо інше як падіння економіки країни.

Ще один ризик пов'язаний з емісією. Громадськість побоюється, що активне кредитування населення та бізнесу спровокує зростання гривневої маси, що призведе до інфляції. Але навряд чи масове кредитування почнеться так швидко, тим більше в такій непростій для країни період. Швидше за все, Нацбанк почне з пом'якшення кредитних вимог до позичальників. Важливо розрахувати валютно-кредитні ринки таким чином, щоб курс був в межах 29,50...30 грн/$ (як закладено в бюджеті), а інфляція не перевищувала 10-12%.

Новому очільнику НБУ також слід пам'ятати, що за політикою, яку він спробує провести, будуть пильно стежити зовнішні кредитори (МВФ, Світовий банк та інші), тому хочеш-не хочеш доведеться прислухатися до їх «побажань». А команда «Все Pro гроші» бажає вам примноження доходів незалежно від політичної та економічної ситуації в країні. А, якщо ви ще не знаєте, як цього домогтися, записуйтесь на нашу безкоштовну консультацію, і ми складемо для вас особистий фінансовий план.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Получите доступ Бесплатно к видео курсу сейчас и узнайте:

-Тайные законы денег, которыми пользуются миллионеры;
-Как получать 30-40% годовых с гарантиями как у банка;
-Как сохранить и приумножить деньги в условиях кризиса.

Есть что сказать? Не держите в себе: прокомментируйте:

Комментарии Facebook

Читайте также

  • 5 вызовов для нового главы НБУ

    5 викликів для нового глави НБУ

    16 липня 2020 року Національний банк України отримав нового керівника. Ним став Кирило Євгенович Шевченко, останнім місцем роботи якого був «Укргазбанк» з державною часткою в капіталі майже 95%. До цього – з 2012 по 2014-й...

    Поделиться в соц. сетях

    Share to Google Buzz
    Share to Google Plus
    Share to LiveJournal
    Share to MyWorld
    Share to Odnoklassniki

  • 33

    Краудінвестінг — «з миру по нитці» або нова можливість для пасивного доходу

    Знаєте, що об'єднує інвестора та підприємця-початківця? Відсутність достатньої кількості грошей, щоб «розкрутитися». Але найцікавіше, що сама суть проблеми зумовлює її рішення. Якщо, звичайно, інвестор і бізнесмен вирішуватимуть її спільно, скориставшись можливостями, які надає краудінвестінг. Для підприємця...

    Поделиться в соц. сетях

    Share to Google Buzz
    Share to Google Plus
    Share to LiveJournal
    Share to MyWorld
    Share to Odnoklassniki

Отправить ответ

  Subscribe  
Notify of