«Антиколомойський» закон – неминучість чи необхідність?

Комментариев нет 790 просмотров

13 травня 2020 року Верховна Рада прийняла законопроект № 2571-д «Про внесення змін до окремих законодавчих актів України, що стосуються вдосконалення регулювання банківської діяльності». Закон, який прозвали «антиколомойським», гарантує незворотність виведення з ринку неплатоспроможних та «непрозорих» банків. Його прийняття вкрай важливо, особливо зараз, коли й без того «хвору» українську економіку ввела в «глибоку кому» пандемія коронавірусу. Тепер би нам ще з розумом скористатися фінансовою допомогою, яку незабаром має отримати держава від МВФ та інших західних кредиторів.

Основні положення законопроекту

«Антиколомойський» закон став одним з найскандальніших за останній час. Як і законопроекти про мову, ринок землі та Вищий антикорупційний суд, він приймався після величезної кількості поправок. Протягом одного тижня, починаючи з 30 березня (від першого читання), їх надійшло понад 16 тисяч, що підштовхнуло депутатів попутно прийняти ще один законопроект – про боротьбу з «поправочних спамом». 21 травня після підписання президентом закон набув чинності.

Найяскравішими тезами законопроекту про вдосконалення регулювання банківської діяльності є такі:

• Покладаючись на власні компетенції, досвід та аналіз поточної інформації, Нацбанк має право виносити професійне судження щодо фінансового стану та ризиків, пов'язаних з діяльністю банківських організацій.
• Процедуру виведення з ринку неплатоспроможного або замішаного в «брудних» схемах банку може почати НБУ або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Навіть якщо суд визнає ці дії незаконними, призупинити або припинити процес неможливо.
• Незалежно від правомірності дій НБУ і ФГВФО банк не може бути відновлено у своєму первісному положенні й повернуто колишнім власникам.
• Екс-власники виведеної з ринку банківської організації мають право оскаржити рішення в суді, але максимум, на що вони можуть розраховувати – на грошову компенсацію.
• Критерії віднесення фінустанов до категорії проблемних будуть більш жорсткими.

На перший погляд «антиколомойським» закон можна назвати з натяжкою, адже Ігор Валерійович і не вимагає повернення ПриватБанку. Він розраховує на вердикт, що його дітище відібрали незаконно і на компенсацію в розмірі 2 млрд. доларів. Однак невідомо, що насправді на думці у одного з найвпливовіших олігархів країни та його партнерів, тому така, нехай і неформальна назва закону, все ж має право на життя.

Важливість «антиколомойського» закону для України

Ухвалення закону є ключовою вимогою МВФ, виконання якої дозволить розраховувати на кредит в розмірі 5 млрд. доларів. $3,5 млрд. Міжнародний валютний фонд повинен перерахувати до кінця поточного року, що дозволить частково закрити дефіцит бюджету в розмірі 298 млрд. гривень.

Крім того, співпраця з МВФ дозволяє розраховувати на фінансову допомогу від Європейської комісії, Світового банку та окремих країн. Ці гроші зараз потрібні як ніколи. Вони допоможуть в повному обсязі профінансувати заходи, пов'язані з протидією пандемії, допомогти малому та середньому бізнесу. Без програми Міжнародного валютного фонду, на якій зав'язано загальне фінансування в розмірі $7 млрд., покрити дефіцит бюджету країни буде нічим. До того ж співпраця з МВФ надає можливість уряду вести переговори з міжнародними ринками капіталу, що дозволяє розраховувати ще на 2-3 млрд. доларів позики. В іншому випадку з нами ніхто співпрацювати не буде, а це в нинішній ситуації на кшталт дефолту.

Коли справа стосується дефіциту бюджету, Міжнародний валютний фонд висуває найжорсткіші вимоги, тому що йому потрібен надійний позичальник. А прозора банківська система – один з чинників гарантій повернення боргу.

Вигоди вкладників і кредитоотримувачів

Норми, передбачені законопроектом 2571-д, повністю відповідають світовій практиці. У законодавстві багатьох країн відсутні підстави та механізми повернення на ринок банку, ліквідація якого вже почалася. Передбачається, що «антиколомойський» закон вдосконалить ліквідаційну процедуру й дозволить Фонду протягом 3-х — максимум 5-ти (в разі виведення з ринку системно важливого банку) років забезпечити управління активами, за рахунок яких будуть задовольнятися вимоги кредиторів.

Модель реструктуризації заборгованості кредитоотримувача в неплатоспроможного банку також стане краще. Продовження термінів користування активами, включаючи період після ліквідації фінустанови, дозволить зменшувати процентні ставки по кредитах, що в свою чергу збільшить надходження від управління фондами ліквідованого банку. Вимоги кредиторів будуть виконуватися швидше.

Чого очікувати колишнім власникам банків?

Як зазначалось вище, «антиколомойський» закон забороняє в судовому порядку скасовувати або зупиняти вердикт про визнання установи неплатоспроможною, але дозволяє визнавати це рішення протизаконним.

Щоб отримати компенсацію, колишні власники банків повинні звернутися до суду. Він призначає аудиторську фірму, яка визначає обсяг збитків та вартість цінних паперів на момент виведення банківської організації з ринку. Якщо загальні зобов'язання банку перевищують вартість активів, колишні власники не отримують компенсацію, та навпаки.

«Антиколомойський» закон не обмежує повноваження судів, а вимагає, щоб оцінку платоспроможності банків проводили професіонали, чим і займаються міжнародні аудиторські компанії. Суд в свою чергу покликаний дати правову оцінку дій керівництва фінустанови та перевіряючих органів.

Проблема, яка існувала раніше, полягала в тому, що відповідальність за неправильні рішення керівників банку несли платники податків. Щоб погасити заборгованості перед вкладниками, держава змушена була витрачати величезні кошти з податків. Як відомо, в 2014 р більше сотні неплатоспроможних банків було виведено з ринку, що зобов'язувало Фонд виплатити близько 90 млрд. гривень. Законопроект, який дозволяє використовувати активи фінустанов, карає в першу чергу недбайливих або нечистоплотних керівників та власників.

Аргументи «за» та «проти»

«Антиколомойський» закон прийнятий переважною більшістю голосів, хоча були й противники цього рішення. Не підтримав вдосконалення банківської системи 51, утрималося – 29 та не голосував – 31 народний депутат. Противники законопроекту вважають, що узаконення «професійних суджень регулятора» дає йому повноваження, які значно перевищують права позивачів.

НБУ не згоден з таким трактуванням, аргументуючи свою думку тим, що «профсудження» – це ефективний механізм реалізації вже існуючих повноважень, які надано регулятору для захисту прав вкладників та інтересів держави. Ще одним контраргументом Нацбанку є те, що суди виносять рішення також на підставі професійних суджень, але нікому в голову не приходить стверджувати, що судові інстанції мають надповноваження.

Ми вважаємо, що прийняття «антиколомойського» закону – великий плюс для банківської системи України, адже в багатьох успішних країнах регулятори наділені точно такою ж владою. Практика показує, що прийняття рішень компетентними органами прибирає безліч бюрократичних аспектів та лазівок для маневру, які часто використовують керівники неплатоспроможних банків, щоб вивести капітал. Ну а якщо ви не знаєте, як вибрати безпечний банк для власного капіталу, записуйтеся на нашу безкоштовну консультацію. Фахівці команди «Все Pro Грошi» допоможуть вирішити цю проблему, а також розкажуть про інші перевірені способи примноження заощаджень з урахуванням ваших побажань та життєвої ситуації.