Обов'язкові пенсійні накопичення вже за рік! Хто, скільки та кому?

Комментариев нет 589 просмотров

Невже сталося? І вже з 2023 року учасниками накопичувальної пенсійної системи в Україні стануть усі українці молодші за 55 років?

Балачки щодо запровадження НПС тривають ще з 2004 року. Але, схоже, тільки зараз справа зрушила з «мертвої точки».

Як, куди і скільки українці відраховуватимуть на свою майбутню пенсію з 2023 року, розбираємося разом із командою ВСЕПРОГРОШІ.

Де акумулюватимуться накопичення населення?

Йдеться про величезний фінансовий ресурс. За оцінками Сергія Марченка, міністра фінансів України, за рік до фонду пенсійних накопичень «капатиме» близько 50 млрд. гривень. А за 15 років успішної роботи другого рівня пенсійної системи уряд планує накопичити $50 млрд.

Де конкретно зберігатимуться ці мільярди доки неясно…

Мінфін вважає, що спочатку накопичення пенсіонерів повинні надходити безпосередньо до Державного Пенсійного фонду. Причому під гарантію їхнього повернення з боку держави. Оточення президента не так категорично і розглядає одразу кілька варіантів: державний ПФ, недержавні пенсійні фонди та навіть пенсійні рахунки у банках.

Жоден із цих варіантів, на жаль, не досконалий. Зупинимося на двох із них докладніше.

Державний фонд пенсійних накопичень

У Міністерстві пропонують створити окремий фонд (тобто не змішувати пенсійні накопичення із коштами у ПФ). Плюс такого варіанту очевидний: гарантія виплат вкладникам із боку держави. Адже такий фонд створює та контролює держава.

Мінус такого варіанту також очевидний: сумнівна якість управління. Керувати «пенсійною скарбничкою» має незалежний професіонал, експерт у сфері інвестицій та державного регулювання фінсистемою. Знайти спеціаліста такого рівня у нашій країні складно.

Ще один ймовірний ризик – зловживання із боку ТОП-менеджменту. Наприклад, нарахування космічних премій працівникам фонду, інвестиції до неефективних інструментів за «відкати», підвищені адміністративні витрати.

Крім того, у держави теж виникне спокуса час від часу «позичати» з фонду гроші на латання дірок у бюджеті.

Недержавний пенсійний фонд

Очевидне вирішення проблеми: використовувати для пенсійного накопичення недержавні пенсійні фонди. Адже спочатку вони створювалися саме для цього.

Головний аргумент «проти»: тотальна недовіра до НПФ з боку майбутніх пенсіонерів. Особливо на хвилі пам'ятного «банкопаду» 2014—2016 років. І хоча виведення з ринку «хворих та слабких» банків оздоровило банківську систему, українці більш співчували банкам-банкрутам, а не регулятору.

Однак на відміну від державного фонду, НПФ може вкладати кошти у більш прибуткові інструменти. Тобто і потенційне зростання пенсійних накопичень буде набагато вищим.

Незалежно від того, де зберігатимуться добровільно-примусові накопичення українців – їхня прибутковість у фонді має, як мінімум, перевищувати рівень інфляції.

Адже, за фактом, фондового ринку в Україні не існує. Більш-менш ефективним інструментом можна вважати лише державні цінні папери.

Може скластися парадоксальна ситуація. Пенсійні накопичення українців «потечуть» виключно у держоблігації. Таким чином держава зможе легко закривати дефіцит бюджету. Причому закривати на законних підставах! Реальний сектор економіки при цьому залишиться осторонь. Адже для інвестицій в акції та облігації компаній потрібен «живий» фондовий ринок та чинні закони. В Україні ж поки що немає ні того, ні іншого.

Теоретично, НПФ може інвестувати гроші у ETF-фонди та акції іноземних компаній, а також місцеві облігації та навіть українську землю. Насправді ж кошик реальних інструментів для інвестицій пенсійних накопичень виглядає дуже сумно.

Скільки потрібно буде перераховувати до «пенсійної скарбнички»?

Нагадуємо, що реформа стосується лише українців, молодших за 55 років. Таких громадян за приблизними оцінками Мінфін нарахував близько 8 млн. Для решти нічого не зміниться.

Зверніть увагу! Розмір відрахувань може згодом коригуватися. Навіть на середину листопада законопроект про накопичувальну пенсію виглядає досить «сирим».

Поки що орієнтовні цифри виглядають так:

• 1% від ЗП – у 2023 році;
• 1,5% — у 2024 році;
• 2% — у 2025 році.

Важливий момент! ОБОВ'ЯЗКОВИЙ 1% від зарплати до фонду пенсійних накопичень відраховує РОБОТОДАВЕЦЬ. Щоб не підвищувати податкове навантаження на бізнес, цей додатковий 1% не «плюсується» до ЄСВ, а віднімається від нього.

Приклад

Мінімальний розмір Єдиного соціального внеску зараз становить 22%. Роботодавець сплачує його за кожного працівника, який оформлений на мінімалку. Так ось, з 2023 року внесок до ЄСВ становитиме вже 22%. А зекономлений 1% компанія перерахує на пенсійний накопичувальний рахунок свого працівника.

Скільки мають платити наймані працівники?

Ті ж 1%, 1,5% та 2% від своєї офіційної зарплати. Але поки що – виключно на добровільній основі. Як замотивувати українців робити такі внески регулярно та без обов'язків? В уряді вирішили мотивувати населення «гривнею» у прямому сенсі цього слова. «На перших парах» у накопичувальній системі пенсій братиме участь держава. Такий підхід дозволить сформувати довіру до нової системи та мотивувати недовірливих українців.

Цифри за відрахуваннями з держбюджету виглядають так само, як і для пересічного українця (і для роботодавця): 1%, 1,5% і 2% у ті ж роки.

Приклад

За підсумками травня 2022 року компанія «Орхідея» перерахувала до фонду пенсійних накопичень 500 грн. за співробітника Олега (на його особистий рахунок). Це 1% від нарахованої Олегові зарплати. І цей платіж обов'язковий для «Орхідеї» (за порушення компанію чекають штрафи та інші неприємності).

Далі Олег приймає рішення, чи хоче він уже від себе особисто «докинути» ще 500 грн. у ту ж «пенсійну скарбничку». Якщо він робить такий внесок, то держава кладе на рахунок Олега ще 500 грн. як бонус. Якщо ж Олег вирішує купити долари та покласти їх під матрац – він нічого не втрачає. Окрім «подарункових» 500 грн. від держави на своєму пенсійному накопичувальному рахунку.

За відмову від участі у накопичувальній пенсійній системі найманому працівнику нічого не загрожує!

Будь-якої миті Олег має право передумати і «відключити» добровільні накопичувальні внески зі своєї зарплати. В такому випадку, «бонуси від держави» теж припиняються. Знову ж таки відновити добровільні накопичення Олег може будь-якої миті.

А що з ФОП?

Теоретично наповнювати «кубишку» з пенсійними накопиченнями мають не лише наймані працівники, а й ФОП-і. Але для приватного бізнесу, як дивно, зробили послаблення. Участь у накопичувальній системі для ФОП-ів буде добровільною. Принаймні, поки що…

Звичайно, українці, які не працюють офіційно, теж не беруть участі у НПС. Хіба що на добровільних засадах.

Команда ВСЕПРОГРОШІ рекомендує замислитись про майбутню пенсію вже зараз. Незалежно від того, чи запрацює другий рівень пенсійної системи у 2023 році чи ні. Сьогодні існує достатньо ефективних та надійних інструментів для довгострокових вкладень. Формувати майбутню пенсію можна та треба самостійно!

А записатись на безкоштовну фінансову консультацію можна тут.