«Гарна» та «погана» інфляція. Як захистити гроші від знецінення

Комментариев нет 961 просмотров

Прийнято вважати, що інфляція – це зло, причому зло абсолютне. А як інакше, якщо «нажиті непосильною працею» заощадження знецінюються та перетворюються в нікому непотрібні папірці. Однак мало хто замислюється, що насправді інфляція є індикатором й двигуном економіки і, якби її не було, ринок не знав би, куди рухатися.

Природа інфляції

У сучасному світі добробут чи забезпеченість людей прийнято оцінювати грошима, хоча це не зовсім правильний підхід. Просто для простих людей так зручніше і зрозуміліше, а сам механізм походження грошей мало кого цікавить. Ми також не будемо влазити в нетрі економіки, але, щоб розкрити суть питання, трохи розширимо поняття добробуту. Забезпеченість населення – це обсяг усіх активів, товарів та послуг, поділений на кількість громадян окремо взятої країни. Коли люди працюють, вони створюють більше продукції, майнових фондів, пропозицій сервісу і т.ін., які необхідно збувати. А найшвидший та найзручніший спосіб обороту – це грошові одиниці. Таким чином, гроші призначені для обміну одного продукту трудової діяльності людини на інший. Просто ми не бачимо цього руху, тому для нас процес виглядає як обмін чого-небудь на гроші.

Цінність грошових знаків визначається як співвідношення їх загальної кількості до виробленої населенням товарної маси, і чим вона вища, тим більше потрібно грошей для нормального обороту товарів та послуг. Порушення здорового балансу між кількістю грошових знаків та продуктами людської праці веде до інфляції, основною ознакою якої є зростання цін. Нескладно здогадатися, що надлишок грошей в країні призводить до їх знецінення – тобто знову ж таки до інфляції. Тому завдання держави – всіляко сприяти діловій активності населення та надавати умови для зростання продуктивності праці. І тільки, зробивши це, можна збільшувати грошову масу. Якщо друкувати у великій кількості гроші без прив'язки до виробництва товарів та послуг, знизиться підприємницька діяльність, оскільки через зростання цін довгострокові інвестиції стануть невигідними.

Причини інфляції

За своєю природою інфляція – це порушення дисбалансу між товарною та грошовою масою, а причин її виникнення може бути досить багато, тому виділимо лише основні:

• підвищення попиту;
• скорочення пропозицій;
• знецінення нацвалюти;
• підвищені інфляційні очікування.

Збільшення попиту виникає, коли в силу тих чи інших причин люди купують більше, ніж це було раніше, товарів або потребують більшої кількості послуг. Наприклад, коли портативні телефони стали доступними, величезна кількість людей захотіло користуватися мобільним зв'язком. Однак оператори були не в змозі швидко відреагувати на різкий стрибок попиту, тому певний час не було достатньої кількості вишок та вільних частот. Як результат – високі ціни на послуги стільникового зв'язку, тому що будь-який дефіцит завжди призводить до збільшення вартості.

Скорочення пропозиції – процес зворотний підвищенню попиту, але в ракурсі обговорюваної теми діє аналогічно. Попит залишається тим самим, але кількість пропозицій зменшується, й виникає дефіцит, отже, зростають ціни. Пропозиції можуть скорочуватися внаслідок неврожаю, обмеженого ввезення в країну імпортних товарів, визначених дій монополіста тощо. Зростання курсу іноземної валюти зазвичай призводить до подорожчання іноземної продукції, отже також знаходиться в списку основних причин інфляції.

Можливо, це звучить дивно, але підвищені інфляційні очікування часто призводять до виникнення самої інфляції. Справа в тому, що, очікуючи зростання цін (наприклад, при нестабільній політико-економічної ситуації), населення змінює споживчу поведінку та починає закуповувати товари про запас. І логіка в цьому є – адже краще купити дешевше сьогодні, ніж переплатити завтра. Виробники та реалізатори реагують на підвищений попит збільшенням цін, що теж логічно. Виходить, на перший погляд, абсурдна, але, тим не менш, цілком реальна ситуація: люди чекають підвищення цін, і завдяки цим очікуванням ціни починають зростати.

Якою має бути інфляція

Як вже говорилося на початку статті, по інфляційних процесах можна визначити ситуацію на ринку, що дозволяє державі робити прогнози та виробляти економічну стратегію. Інфляція до 6% комфортна для підприємців, великого бізнесу та споживачів і дає можливість економіці нормально розвиватися. Саме цей рівень є пріоритетом для будь-якої держави. Помірна інфляція становить 6-10% і небезпечна тим, що здатна в будь-який момент стати непідконтрольною та перерости в високу (галопуючу) – від 10 до 100%, при якій ні населення, ні бізнес не в змозі будувати плани на майбутнє.

Найгірший випадок – це гіперінфляція, яка виникає під час воєн або глобальних криз та може складати сотні і навіть тисячі відсотків. У такі періоди люди можуть зовсім відмовитися від грошей і перейти на бартер. Існує ще таке поняття, як дефляція, коли ціни, навпаки, знижуються. На перший погляд, це добре, але, якщо копнути глибше – зовсім ні. Під час дефляції населення купує мало товарів, очікуючи, що вони стануть ще дешевше (за аналогією з підвищеними інфляційними очікуваннями). В результаті компанії урізують виробництво, люди втрачають роботу, економіка занепадає. Помірна й навіть галопуюча (в розумних межах) інфляція в більшості випадків краще дефляції, оскільки супроводжується зростанням споживання, що стимулює економіку.

Виникає питання: а чому не зафіксувати ціни, щоб вони не росли й не падали? Тому, що від цього буде тільки гірше, оскільки штучне втручання держави в економіку призведе до того, що виробники перестануть розуміти, скільки товарів потрібно випускати, а реалізатори – скільки закуповувати. Виникне серйозний дисбаланс між попитом та пропозицією. А найбільше постраждають споживачі, які змушені будуть стояти в чергах у порожніх прилавків. Хто жив в радянські часи, знають, що це таке. Ціни повинен формувати виключно ринок, але ніяк не держава.

Як захиститися від інфляції?

Більшість людей, які задають собі це питання, напевно мають заощадження, адже інфляція атакує в першу чергу «заморожені» гроші. Щоб зрозуміти, як захистити свої довгострокові накопичення, слід зрозуміти суть інфляційних процесів. Для прикладу розглянемо звичайного громадянина, який зіткнувся з подібною проблемою.

Уявіть собі таку ситуацію. Бачачи постійне зростання цін та бажаючи зберегти цінність своїх заощаджень, людина приходить в банк, щоб покласти гроші на депозит. Але перед тим, як це зробити, вона вирішила поцікавитись, як банк збирається розпорядитися її внеском. Й отримує відповідь, що фінустанова видасть кредит якомусь підприємству. Людина замислилась: я кладу гроші на депозит під 10% річних, а банк видає кредит під 15% й заробляє з кожного вкладу 5%. Так може знайти спосіб безпосередньо домовитися з бізнесом та забрати ці 5% собі?

Людина вирішує не поспішати з депозитом та йде в кредитний відділ. Чекає, поки звідти вийде клієнт банку – підприємець, і запитує в нього, куди той збирається витратити отримані гроші. Бізнесмен охоче відповідає, що планує розширювати виробництво, щоб випускати більше продукції. А це означає, що оскільки він взяв кредит під 15%, то буде закладати у вартість товарів борг, який потрібно повернути банку, та власний прибуток. Реалізатор в свою чергу також закладе в ціну товару прибуток «для себе та для банку». Виробник устаткування, на якому випускалася продукція, напевно зробив те ж саме – заклав у вартість техніки «прибуток для себе та для банку».

«А до чого тут інфляція?», – запитаєте ви. А до того, що, якщо хтось з цього ланцюжка підніме ціну, це ж зроблять й інші. Причин для підвищення може бути безліч – наприклад, збільшення кредитної ставки або подорожчання комплектуючих. А тепер уявіть, скільки таких ланцюжків та їх переплетінь може виникнути в межах величезної країни, і як важко державі на них реагувати. Таким чином, інфляція – справа рук тих, хто встановлює ціни на товари, закладаючи в них «прибуток для себе та для банку». Звідси висновок: щоб від неї найкращим чином захиститися, потрібно інвестувати в бізнес.

Залишається зрозуміти, в який саме, адже за статистикою кожні 3 роки 70% нових компаній закривається, а в кожні наступні 3 роки прогорає ще стільки ж. Тому краще вкладати в великий бізнес, який стабільно працює тривалий час. Але як це зробити? Не піде ж людина зі своїми грошима в умовну «Запоріжсталь». Так і не троеба цього робити, адже можна купити акції або облігації компанії й відповідно стати її співвласником або дати їй гроші в борг під відсотки. Таким чином, можна обійти посередника в особі банку та інвестувати безпосередньо в бізнес, отримуючи більше доходів. Куди саме вкласти гроші, щоб захистити їх від інфляції, залежить від того, якою сумою ви володієте, який ваш рівень доходу, скільки готові відкладати на інвестування в майбутньому та інших чинників. Записуйтесь на нашу безкоштовну консультацію, ми складемо для вас особистий фінансовий план та допоможемо у вирішенні інших пов'язаних з інвестуванням й плануванням бюджету питань.